Старий новий курс. Як Тимошенко та "Батьківщина" хочуть повернутися до влади

Админ /

Юлія Тимошенко після трьох поразок на президентських виборах не відмовилася від планів повернутись до влади. З 2019 року лідер "Батьківщини" дає зрозуміти, що не проти обійняти і прем'єрську посаду. Як і за рахунок чого Тимошенко хоче досягти цієї мети – у матеріалі РБК-Україна.

Юлія Тимошенко та її команда готувалися до президентських виборів 2019 року як до вирішальної битви у її політичній кар'єрі. Штабісти "Батьківщини" побоювалися: якщо її третя спроба стати біля керма держави знову закінчиться поразкою, то у майбутньому здобути перемогу буде ще складніше.

Похід Володимира Зеленського на вибори сплутав усю розстановку сил. Новий несистемний кандидат відсунув на другі ролі всіх досвідчених представників політичної еліти. Лідер "Батьківщини" на виборах 2019 року не змогла пробитися навіть у другий тур, фінішувавши третьою.

Соратники Тимошенко не приховували, що цей програш серйозно підбив її бойовий настрій. "Щоразу вона хоче махнути рукою, все кинути і відійти від управління партії. Але оточення її відмовляє, бо чудово усвідомлює, що без Юлі "Батьківщини" фактично немає. До того ж повністю піти з політики вона просто не може, бо без її вона, схоже, не уявляє свого життя", – зазначив співрозмовник, добре знайомий із Тимошенко.

Попри поразку лідер "Батьківщини" не відмовляється від планів повернутися до влади. Перший очевидний спосіб, як дійти цієї мети – перемогти на виборах та керувати вибудовуванням нової конструкції влади. Або ж вступити в коаліцію на правах партнера, "виторгувавши" для себе якнайбільше преференцій та високих посад.

Методи наступу
Поки що перший варіант виглядає для "Батьківщини" менш реалістичним. У 2019 році Тимошенко отримала 13,4% голосів, а її партія на виборах до Ради взяла ще менше – майже 8,2%. З того часу "Батьківщині" вдалося повернути частину своїх виборців, які розчарувалися у "Слузі народу". Різні соцдослідження останнього місяця дають партії від дев'яти до тринадцяти із лишком відсотків підтримки серед виборців, які підуть голосувати та визначилися зі своїм вибором.

Під час президентської кампанії-2019 Тимошенко здивувала багатьох: замість звичних акцентів на пенсіях та тарифах вона розмірковувала про сучасні технології та блокчейни в рамках презентації своєї програми "Новий курс". Як розповідали тоді співрозмовники РБК-Україна у її штабі, таким чином Тимошенко намагалася вийти за межі свого електорального ядра та залучити молодих виборців.

Але невдовзі після виборів лідер "Батьківщини" повернулася до звичної риторики, ув'язненої на критику дій влади у соціально-економічній сфері. Тим більше, що "Слуга народу" дала їй чудову нагоду, запустивши ринок землі, проти чого категорично виступає партія Тимошенко.

Старий новий курс. Як Тимошенко та "Батьківщина" хочуть повернутися до владиПартія Тимошенко перейшла до помірної опозиції до комади влади (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Батьківщина спробувала обернути проти влади її ж ідею про розширення народовладдя через всеукраїнські референдуми. Політсила Тимошенко хотіла організувати плебісцити з п'яти питань, від ринку землі до легалізації марихуани.

Лідер "Батьківщини" використала цю технологію задовго до приходу до влади команди Зеленського. Так, парламентські вибори 2007 року вона пропонувала поєднати з референдумом про ухвалення нової Конституції, а вибори до Ради 2014 року – з питанням вступу України до НАТО.

Але реалізувати ці ініціативи так і не вдалося. Невдачею скінчились і нинішні спроби. Центрвиборчком у серпні припинив підготовку до референдуму, які ініціювала "Батьківщина". Офіційна причина – комісії не надали необхідних за процедурою підпису громадян на їх підтримку. Як стверджують співрозмовники видання в оточенні Тимошенко, повертатися до теми референдумів партія поки що не планує.

За словами одного із співрозмовників видання у лавах "Батьківщини", вони розраховують пробити так звану електоральну стелю приблизно в 15%. І саме зараз для цього "шукаються технологічні інструменти", стверджують джерела у політсилі. Один із них – це повернення до "Нового курсу" 2018 року.

"Те, що ми пропонували на виборах, ми актуалізуємо і говоритимемо саме про ті кроки, які ми можемо зробити швидко для зміни ситуації. Думаю, Юлія Володимирівна скоро зробить анонс – можливо, у форматі прес-конференції – цієї історії і ми будемо далі працювати з нашими організаціями, щоб доносити нашу позицію щодо "Нового курсу", – сказав виданню заступник голови партії "Батьківщина", нардеп Вадим Івченко.

Ще один заступник голови політсили Іван Крулько уточнив, що наразі триває підготовка "інтелектуальних заходів", щоб знову підсвітити ідеї "Нового курсу".

"Він чекає свого часу, щоб бути реалізованим. Я впевнений, що у наступному парламенті буде коаліційна більшість і вона, швидше за все, не обійдеться без "Батьківщини". Це означає, що у такий спосіб ми зможемо реалізувати "Новий курс", – зазначив нардеп .

Водночас інше джерело у "Батьківщині" розповіло, що до наступних виборів їхня команда готує новий об'ємний документ під умовною назвою "програма Тимошенко".

Зараз вона наголошує на випробуваній роками практиці – особистих зустрічах із виборцями у рамках всеукраїнського турне. В останній рік лідер "Батьківщини" регулярно відвідує регіони, проводячи зустрічі з робітниками, вчителями та лікарями. Навіть конкуренти Тимошенко визнають: "живе" спілкування з електоратом – одна із її сильних сторін.

Ще один тактичний хід, над яким зараз роздумують штабісти "Батьківщини" – це залучення до партії мажоритарників, у тому числі з "Довіри" та "За майбутнє". Один із співрозмовників у "Батьківщині" розповів, що точкові переговори з цього приводу вже ведуться. Більшість представників цих груп вже не раз перемагали у своїх округах і, як і раніше, зберігають високий рівень підтримки.

Але наступні вибори мають пройти за новою пропорційною системою з відкритими списками – поки що змінювати її в команді влада не збирається. Якщо рейтинговий мажоритарник піде регіональним списком партії, він може підвищити її загальнонаціональний результат.

Ситуативні партнери
В умовах парламентсько-президентської республіки глава держави – не єдина посада в країні, яка дає владу. Особливо в руках умілого "важковаговика", що має за спиною десятки років у політиці.

Оговтавшись після поразки на президентських виборах у 2019 році, у "Батьківщині" обрали іншу стратегію. Перед парламентською кампанією та після неї політсила заявляла про готовність вступити до коаліції зі "Слугою народу", щоб "досвідчений прем'єр-міністр" Тимошенко могла підставити плече "молодому президентові" Зеленському. Але нову правлячу партію, яка отримала одноосібну владу, союзники не знадобилися. У результаті "Батьківщина" зайняла роль помірної опозиції, критикуючи Кабмін, але при цьому не чіпаючи президента.

На початку цього року, коли єдність монобільшості давала збій, у команді Тимошенко знову заговорили про ідею спільної коаліції зі "Слугою народу". Головна умова "Батьківщини", яка йшла врозріз із бажанням Банкової, полягала в тому, що їхньому лідерові відходить посада прем'єра. У жодному реальному союзі ці розмови не переросли. Але принаймні діалог із командою влади зберігається до сьогодні, підтвердив Вадим Івченко.

В екстрених ситуаціях гострої нестачі голосів "Слузі народу" доводиться шукати підстрахування у партії Тимошенко. Можна виділити два маркерні питання, коли позиція фракції "Батьківщини" співпадала з лінією монобільшості – під час голосування за держбюджет на 2020 рік та під час відставки спікера Дмитра Разумкова.

Незважаючи на те, що у політсилі Тимошенко хвалили роботу голови Верховної ради, майже вся фракція підтримала відгук Разумкова. Тоді у "Батьківщині" пояснили своє рішення тим, що екс-спікер був частиною "Слуги народу", а парламент під час його каденції ухвалював шкідливі, на їхню думку, законопроекти.

Не всім представникам "Батьківщини" до душі така ситуативна допомога правлячій команді.

"Є група депутатів, які розмовляють з Офісом та "Слугою народу", а потім у досить пихатій манері роздають вказівки, як фракція має голосувати. Але у фракції є не найостанніші люди, які з себе щось уже являли ще до "Батьківщини" ". Наприклад, той самий Тарута. Багатьом не подобається така ситуація, але вони мовчать, тому що багатьом зобов'язані Юлії Володимирівні", - розповів співрозмовник, знайомий із ситуацією всередині фракції.

Один із нардепів від "Батьківщини" – Андрій Ніколаєнко – відкрито пішов проти позиції фракції у питанні Разумкова та демонстративно проголосував проти. Зараз він входить до міжфракційного об'єднання "Розумна політика", створеного екс-спікером. У це ж МФО спочатку хотів вступити ще один нардеп із "Батьківщини" – Володимир Кабаченко, але пізніше відкликав свій підпис про членство.

"Я розумію колег, які не наважилися вступати до МФО, хоча симпатизують Разумкову. Вони бачать своє політичне майбутнє разом із партією "Батьківщина" і, можливо, походом з нею до наступного парламенту. Я не планую балотуватися, але якщо це станеться, то, однозначно, це буде інша команда – партія Разумкова”, – прокоментував виданню Ніколаєнко.

Основна маса прихильників Разумкова - це списки всередині "Слуги народу". Поки що вони не збираються виходити з фракції, бо неодмінно втратить мандати. Але сам факт створення екс-спікером окремого МФО, а в майбутньому – і окремої партії, запустив турбулентність усередині монобільшості. Якщо розхитувати ситуацію візьмуться ще й впливові "гравці" ззовні, наприклад, виманюючи мажоритарників із фракції – "Слузі народу" будуть потрібні партнери для нової коаліції.

У "Батьківщині" не відкидають можливості того, що можуть сформувати більшість із президентською партією. Їхня головна умова залишається незмінною – можливість привести власну команду до Кабміну. Щоправда, тепер в оточенні Тимошенко дивляться на таку перспективу скептичніше і менш охоче.

"Зараз жодних переговорів щодо формування коаліції немає. Я не бачу, що в цій перспективі вони можуть стати реальністю. Можливо, якщо монобільшості не буде, то буде консенсус еліт у парламенті, що потрібно проводити дострокові парламентські вибори. Це теж міг би бути варіант для того, щоб сформувати справді сильний парламент, а потім і уряд. Але це все гіпотетично", – сказав Іван Крулько.

У "Слузі народу" також прораховують потенційні кроки у разі розвалу монобільшості. Запасний варіант – об'єднання з парламентськими групами "Довіра" та "За майбутнє" або ж вступ їх депутатів до президентської фракції. Цей сценарій у команді Зеленського оцінюють як небажаний, але зручніший, ніж формування коаліції разом із "Батьківщиною".

Навряд чи Тимошенко погодиться на щось менше, ніж пост прем’єра. Тоді команда Зеленського втратить всю повноту влади в країні, що поки не вписується в її плани.

"У Тимошенко є два шляхи. Перший – піти на коаліцію зі "Слугою народу" в цьому парламенті і задовольнятися чимось меншим – посадами спікера чи міністра. Але це може бути ризиковано, через різні ідеологічні погляди її виборець може цього не зрозуміти Тому не виключено, що вона може обрати інший шлях: не втручатися в цей процес і отримувати свої бонуси, доки правляча партія йтиме вниз", – каже один із співрозмовників, добре знайомий із ситуацією в "Батьківщині".

Поки що все виглядає так, що Тимошенко схиляється до другого варіанту. Що також показово: у своїй публічній риториці вона та її партія активно виступають за дострокові вибори Ради. Мабуть, у наступному парламенті коаліція буде представлена ​​не однією партією, а "Батьківщина" отримає більше мандатів, ніж зараз. Тоді шанси Тимошенко зайняти прем'єрську посаду в новій коаліційній конструкції будуть явно вищими.